День вишиванки
День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Цього дня заведено одягати національне вбрання. Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Таким чином, у 2020 році це свято відзначаємо 21 травня.
Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно. Спершу вишиванки вдягнули декілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.
У День вишиванки український традиційний одяг надягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу. Українську вишиванку часто називають кодом нації. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.
Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла.
Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки. У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками. В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік. Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.
Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.
Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам. Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів. На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших варіантах.
У день вишиванки в Україні вишитим строєм вбирають навіть пам’ятники. Так, у 2016 році вишиті сорочки приміряли на себе скульптура Либіді та Засновникам Києва на Майдані Незалежності. Тематичним декором у вигляді стрічок з червоно-чорними візерунками, гуцульськими мотивами прикрашають автівки, будинки, домашніх улюбленців, валізи та сумки.
Історія вишиванки
Першу вишивку на українських землях археологи помітили ще в скіфів та сарматів. В Київській Русі, у ХІ столітті, сестра Володимира Мономаха заснувала першу школу вишивки для дівчат. Свою любов до оздоблення сорочок українці пронесли крізь віки, а особливого різноманіття вишиванки зазнали в ХІХ столітті, коли кожний регіон, та й навіть село, мали власні мотиви й орнаменти.
Традиційно на українських вишиванках можна побачити геометричні елементи, зображенням коня, голубів, журавлів, півнів, рослин (верба, дуб, листя, калина, хміль, барвінок, півонії, троянди, лілеї), комах. На створення національного одягу українців надихала перш за все природа. Мотиви, вишиті на сорочці, залежали від статі й віку. Українські майстрині вишивали переважно чорними, червоними та білими нитками.
Вишиванки були святковими, ритуальними та буденними. Існували жіночі, для незаміжніх дівчат, молодиць та літніх жінок. Так само поділялися й чоловічі вишиванки. Окремі візерунки створювали для дитячих сорочок.
Саме вишивана сорочка була основним елементом національного українського одягу. Тож і не дивно, що багатство технік вражає - відомо понад 200 різновидів вишиття, якими українські майстрині прикрашали сорочки. Та основна цінність вишиванки не лише в естетичній красі, а у світогляді предків, який вони майстерно закодували за допомогою кольору й орнаменту.
Орнаменти українських вишиванок (Відкрити)
