Вшанування пам’яті жертв Війни в Україні
22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства.
Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані війною. Це теж були люди! Люди, схожі на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Люди з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...
В Студенянській громаді пам’ять про загиблих у роки Другої світової війни вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до Обеліску слави.
«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»
