Студенянська громада
Вінницька область, Тульчинський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

21 листопада - знакове свято новітньої історії України – День Гідності та Свободи

Дата: 20.11.2020 10:26
Кількість переглядів: 467

Фото без опису  21 Листопада 2019, 10:21 21 листопада українці відзначають День Гідності та Свободи — свято на честь початку двох революцій: Помаранчевої у 2004 році та Революції Гідності 2013-го. Цей день відзначається щороку відповідно до Указу Президента України від 13 листопада 2014-го.

  Цього дня 6 років тому українці вийшли з мирним протестом на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу. Згодом були важкі місяці протистоянь, жорстокі розгони й убивства мирних громадян. Важкою ціною українці вистояли і перемогли!

  Митний союз — новий старий орієнтир!

  1 листопада 2013 року Віктор Янукович і його поплічники раптово вирішили, що Україні в Європі робити нічого. Того ж дня оприлюднили заяву уряду Азарова, яка припинила підготовку до Угоди асоціації України з Євросоюзом. Натомість митний союз із Росією — мав стати новим старим орієнтиром.

  Під час Вільнюського саміту втікач-президент не підписав угоду про асоціацію — документ, до якого держава йшла роками. Це рішення викликало обурення мільйонів українців, які вийшли з протестами спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

  Перший мітинг зібрав 1500 людей

  Увечері 21 листопада кияни самоорганізовувалися через соцмережі на Майдані Незалежності. Перша акція протесту розпочалася о 22:00. Понад півтори тисячі учасників мітингу розгорнули українську і європейську символіки, прапори й заспівали гімн України. На Майдан вийшли студенти, журналісти, активісти, опозиційні до злочинної влади політики.

  Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проєкт повного оновлення державної системи, його нарекли Революцією Гідності. Вона стала наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина.

  Побиття студентів. Міжнародна солідарність з українцями.

  Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала міліція, у відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч люду. Міліцейське свавілля скликало українців, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією.

  Після жорстокого побиття молоді силовиками на головній площі країни, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму. Кампанії солідарності й підтримки українських мітингарів пройшли у понад 20 країнах. Найбільші відбулися у різних містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії, Франції, Бельгії, Литви.

  Палаючі шини. «Коктейлі Молотова». «Небесна сотня»…

  На другому місяці Майдану вбито перших активістів. Ще рівно місяць влада намагатиметься зачистити центр Києва від протестувальників. Для власного захисту ті застосували палаючі шини, «коктейлі Молотова» і бруківку… Розпочалися розстріли… Офіційно встановлено 108 жертв Революції Гідності. Більшість героїв «Небесної сотні» померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року. У ніч на 22 лютого Янукович втік у Росію.

  Українці відстояли національні інтереси та європейський вибір країни й визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю і самопожертвою Герої Майдану заслужили всенародну шану та повагу. Євромайдан домігся втечі диктатора й відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку — стала асоційованим членом ЄС, громадяни отримали право безвізового в’їзду в Євросоюз, внаслідок зони вільної торгівлі з ЄС товарообіг із країнами Європи зростає.

  Чому маємо пам’ятати цей день…

  Відомий український історик-науковець, а віднедавна народний депутат України Володимир В’ятрович наголошує: втрачаючи пам’ять про Майдан, ми ризикуємо отримати реванш, який знищить завоювання Революції Гідності.

  Минулорічне соціологічне дослідження про ставлення українців до Революції Гідності демонструє, що пам’ять про Майдан під загрозою. Одна з причин — події, які відбуваються після Євромайдану, витісняють пам’ять про Революцію Гідності — це війна на Донбасі.

  Комусь вигідно, щоб ми забули про Майдан, адже ті події — це про нашу солідарність і вміння перемагати навіть в дуже несприятливих умовах. Комусь вигідно, щоб ми були розсварені й перестали вірити у свою перемогу. І цим повною мірою користаються ті, хто прагне повернути в Україну ситуацію до 2013 року. Тому, задля збереження пам’яті про Майдан, слід будувати інфраструктуру пам’яті: меморіали і музеї.

  Наш шлях до Європи — незворотний!

  Революція Гідності виявилася надзвичайно трансформаційним і драматичним рухом для України. Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише в Європі, а й в глобальному масштабі. Він твердо спрямував Україну на шлях до Європи, спричинив війну із сусідкою-агресором Росією, призвів до відновлення холодної війни між РФ й Заходом. Однак нам варто пам’ятати: обраний українським народом шлях увечері 21 листопада 2013 року хоч важкий, проте незворотний. Він — триває донині…

 

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь