Виплати за листками непрацездатності: запитання-відповіді
З 01 січня 2023 року страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві здійснює Пенсійний Фонд України. У зв’язку з новаціями у роботодавців та застрахованих осіб виникають питання щодо виплат.
Відповіді на найпоширеніші питання:
Чи змінився розмір надання страхових виплат?
Ні, розмір надання страхових виплат зберігся. Змінився лише орган, який їх здійснюватиме.
Чи змінились умови оплати за страхуванням з тимчасової втрати працездатності?
Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, як і раніше здійснюється роботодавцем власними коштами за п’ять днів хвороби і починаючи з шостого дня за рахунок страхових коштів, або з 18-го – у разі нещасного випадку на виробництві.
Як змінився термін фінансування листків непрацездатності?
Час, протягом якого роботодавцям за поданими заявами-розрахунками мають надходити страхові кошти для виплати допомог, скоротили до трьох днів. Саме протягом трьох днів після надходження від роботодавця заяви-розрахунку, Пенсійний Фонд профінансує відповідні допомоги.
Надання яких страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає чинне законодавство?
У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності можуть надаватися такі страхові виплати:
- допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років, догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду;
- допомога по вагітності та пологах;
- допомога на поховання.
Крім того, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, передбачає:
- оплату лікарняних внаслідок нещасного випадку;
- щомісячну страхову виплату потерпілому;
- одноразову страхову виплату потерпілому;
- одноразову допомогу сім’ї у разі смерті потерпілого;
- одноразову допомогу кожному утриманцю у разі смерті потерпілого.
