СНІД стосується кожного
У переліку соціальних проблем, які має вирішити сучасне українське суспільство, чимале місце займає проблема ВІЛ-інфекції та СНІД. Особливо загрозливим є той факт, що епідемія поширюється переважно у молодіжному середовищі.
Епідемія СНІДу триває більше 20 років. Хоча з того часу ВІЛ був вивчений краще, ніж будь-який вірус у світі, мільйони людей продовжують помирати від СНІДу, і мільйонам людей ставиться діагноз ВІЛ-інфекція. СНІД належить до числа п’яти головних хвороб, які забирають найбільшу кількість життів на нашій планеті. Епідемія продовжує свій ріст, охоплюючи усе нові регіони.
ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.
СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини
Потрапивши в організм, вірус проникає в Т-лімфоцити. Частина таких клітин називається Т-хелперами (англ. help – захищати, допомагати). Значення Т-хелперів полягає в активізації імунної системи і наданні відсічі інфекційним збудникам зовнішнього середовища. Основна небезпека та підступність ВІЛ полягає в тому, що він уражає саме ці клітини (Т-хелпери) змушуючи їх продукувати ВІЛ. Таким чином, Т-хелпери - «захисники організму», захоплені в полон ВІЛ, перетворюються на «виробників» даного вірусу. Внаслідок цього спостерігається стійке зменшення кількості Т-хелперів при синхронному зростанні ВІЛ, що робить організм людини беззахисним і вразливим до різноманітних інфекційних і пухлинних процесів.
Наявність ВІЛ в організмі людини можна обстежити лише через деякий час, зробивши через тестування крові на наявність антитіл до ВІЛ. Період від моменту інфікування ВІЛ до можливості його діагностування через достатню кількість антитіл до ВІЛ називають періодом «вікна»: період, коли за наявності вірусу в крові діагностика ще не можлива, однак людина може інфікувати інших. За останніми даними, період «вікна» може збільшуватися від 3-6 до 18 місяців. ВІЛ- позитивною (за ВІЛ-статусом) може вважатися особа, яка двічі отримала позитивний результат тесту на ВІЛ, враховуючи «період вікна».
Розвиток вірусу в організмі людини проходить декілька стадій.
Через 1-3 місяця після проникнення вірусу в організм людини можуть виявитися симптоми, схожі на гостре респіраторне захворювання: підвищується температура тіла, збільшуються лімфовузли; може виникнути ангіна, з'явитися висипання на тілі, головний біль, статися розлад травної системи. Гострі прояви спостерігаються у 30-70% людей. Ці симптоми зникають через 2-4 тижні, а потім настає період безсимптомного, або прихованого, ВІЛ-носійства. Цей період може тривати від 2,5 до 5 і більше років. Підступність цього періоду полягає в тому, що вірусоносій зовні нічим не відрізняється від оточення, продовжує жити звичним для себе життям і може бути джерелом інфікування інших людей. За таких умов імунна система також буде «руйнуватися», причому, набагато швидше, ніж якби людина знала свій ВІЛ-позитивний статус і відкоригувала спосіб життя, створивши тим самим більш сприятливі умови для функціонування своєї імунної системи. Таким чином, тривалість «безсимптомного періоду» залежить від безлічі чинників, основними з яких є спосіб життя, регулярність і збалансованість харчування, психоемоційний стан людини тощо.
На наступній стадії може спостерігатися збільшення лімфатичних вузлів (не менше двох груп), наприклад, шийних і пахвових і т.д. Тому ця стадія називається стадією генералізованої лімфаденопатії. На цьому етапі розвитку інфекції, температура тіла може залишатися нормальною, самопочуття – задовільним, але лімфовузли стають збільшеними. Таке тривале збільшення лімфатичних вузлів є приводом для обстеження на ВІЛ. Ця стадія може тривати декілька років.
Згодом кількість вірусу в крові різко зростає, і як тільки повністю пригнічується імунна система людини, настає стадія, яка називається «СНІД».
Існують ТРИ основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:
1. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки вагіни, пеніса, ротової порожнини або прямої кишки, з яких вірус проникає в кров іншої людини.
2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), яким перед цим користувалася інфікована людина і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ.
3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері. ВІЛ/СНІД поширюється також з інфікованою кров'ю.
Вірус імунодефіциту людини НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ через:
- спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;
- рукостискання;
- спільне користування “фонтанчиком” для питної води;
- посуд, їжу;
- домашніх тварин;
- туалети (унітази);
- чхання та кашель;
- контакти в громадському транспорті (наприклад, у години “пік”);
- обійми;
- монети та паперові гроші;
- постільну та натільну білизну, рушники, мило, мочалку;
- укуси комарів та інших комах;
- плавання в басейні;
- дверні ручки та спортивні снаряди;
- дружні поцілунки.
Заходи профілактики. Основна умова - Ваша уважність!
Статеві контакти - найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараження - уникати випадкових статевих контактів і використовувати презерватив.
Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом.
Будь-який інструментарій (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління і т.п.), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потрібно стерилізацізувати. Вірус СНІДу не стійкий, гине при кип'ятінні миттєво, при 56С градусах - протягомі 10 хвилин. Можуть бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не убиває ВІЛ.
Фахівець із соціальної роботи Людмила Гончарук.
