A A A K K K
для людей із порушенням зору
Студенянська громада
Вінницька область, Тульчинський район

14 жовтня – День захисника України

Дата: 12.10.2020 12:22
Кількість переглядів: 789

  14 жовтня в Україні відзначають День захисника України, свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та День створення УПА.

  Уже 7 років поспіль Україна відзначає головне свято для українських захисників – 14 жовтня, на свято Покрови. 4 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 806 "Про День захисника України". Відтепер це свято відзначатиметься цього дня щорічно. Згідно з Законом №2187 від 5 березня 2015 року про внесення зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю України - цей день визначено святковим і неробочим.

  День захисника України має значно ширший контекст, аніж привітання чинних військовослужбовців. Це й день пам'яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю і відстоював суверенітет України після здобуття нею незалежності. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

  Історія виникнення свята

  День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Русь-Україну це свято прийшло з Візантії після запровадження християнства. Князь Ярослав Мудрий над Золотими Воротами в Києві збудував надбрамний храм на честь Богоматері.

  Українська традиція вшанування Покрови була продовжена в козацьку добу. На Запорозькій Січі це свято було одним з найголовніших. Цього дня відбувалися ради, де вибирали кошового та старшину, а січові церкви зводили передусім на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У Гетьманщині виникає й цілком новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під омофором Діви Марії іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків.

  У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. Саме день 14 жовтня 1942 року вважається символічною датою її постання.

  У ХХІ ст. - формування справжньої української армії — оновлення Збройних Сил України, їх професіоналізації та розвитку в найскладніших умовах — воєнної агресії.

  "Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - пише 1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі. Козацтво - приклад того, як українці, навіть немаючи своєї держави, виявилися спроможними створити своє військо, а потім перетворити його у державне формування.

  Козацька держава XVII-XVIII ст. офіційно так і називалася — Військо Запорозьке, її наступницею стала Гетьманщина, що проіснувала до другої половини XVIII ст.

  На початку XX ст. — під час визвольної боротьби та національної революції 1917-1921 років українські військові формування постають знову. Попри опір частини тодішньої політичної еліти, яка вважала, що Україні достатньо народної міліції, українці-військові російської та австро-угорської армій самі взялися організовуватися в регулярні одиниці. І не лише військові виступили на захист Батьківщини - підступи до української столиці перед навалою більшовиків у січні 1918-го боронив, зокрема, і курінь студентів-добровольців із київських університетів.

  Коли з вибухом Другої світової війни Україна опинилася в лещатах поміж двох тоталітаризмів - червоного й коричневого, народ знову взявся творити своє військо - Українську повстанську армію. Це була єдина військова сила у Другій світовій війні, яка стратегічною метою своєї боротьби визначала створення незалежної Української держави. Відповідно, боролася проти всіх сил, що намагалися цьому завадити. УПА будувалася за принципами регулярної армії і попри те, що не опералася на жодну зовнішню підтримку, зуміла розбудувати структуру, через лави якої пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона українців — тих, хто забезпечували армію матеріальними ресурсами та інформацією. УПА стала ще одним яскравим прикладом вміння українців творити і утримувати власне військо навіть за відсутності власної держави

  Російська агресія минулого року розпочалася в момент, коли після Революції гідності державні механізми не працювали в повній мірі. Створення нової української армії, здатної чинити опір, було б не можливим без масової участі в цьому процесі усіх українців - добровольців, які вступали у лави війська, волентерів, що забеспечували його матеріально.

  Сьогодні Збройні Сили України реформують системи управління та матеріально-технічного забезпечення, здійснюють переозброєння, яке перетворюює їх в модерну армію. Важливим елементом модернізації є осучаснення воєнно-ідеологічної підготовки українських військовиків, що повинна опиратися не на радянські, а на автентичні військові традиції Українського народу.

  Нинішній український воїн, який захищає українську державність у зоні АТО, — спадкоємець нескорених — тих, хто боронив кордони й безпеку своєї землі впродовж століть, часто в неймовірно складних умовах відсутності державності та атак значно сильніших ворогів, — дружинників княжих часів, козаків, січових стрільців, воїнів Української революції 1917-1921 років, повстанців Холодного яру та вояків УПА. Їх усіх — від давнини до сьогодення – і вшановуємо 14 жовтня, у День захисника України.

  У переломні моменти своєї історії українці здатні були творити своє військо, навіть не маючи держави.

  Українці здобували перемоги там, де це здавалося неможливим, продовжували боротьбу у здавалося б безнайдійних умовах. Врешті сила нескорених поколінь увінчалася перемогою - відновленням незалежності після століть бездержавності. Сила нескорених нині дозволяє ефективно протистояти російській агресії, перемагати одну з найпотужніших армій світу.

  Уявлення про українців як про народ «гречкосіїв», нездатний себе захисти, нав’язане російською/радянською пропагандою. Історія свідчить: Українці — народ-військо, здатний об’єднатися заради захисту своєї землі.

  14 жовтня - головне військове свято країни. Воно поєднує українські військові традиції княжих і козацьких часів, Української державності 1917-1921 років, боротьбу УПА та сьогодення. Вшановуємо не лише військовослужбовців, а й волонтерів та всіх, хто взявся зміцнювати обороноздатність України після початку російської агресії.

  У теперішній гібридній війні з російською армією перемогу може здобути лише сучасне українське військо, а не пострадянська армія, яку ми мали до 2014 року. Елементом модернізації збройних сил є використання українських військових традицій.

  Українська армія завжди була тісно пов'язана з народом, а народ – зі своїм військом. І в цьому була сила і війська, і народу. Нині це, зокрема, засвідчує потужний добровольчий і волонтерський рух. Сильна армія – запорука сильної держави.

  У день захисника України хочемо віддати данину поваги всім чоловікам і жінкам, які відстоюють незалежність українського народу та суверенітет української держави. Ви втілюєте мужність, силу та героїзм захисників рідної землі в нелегкі для України часи. Нехай же Ваша сила буде завжди заснована на любові. Нехай мир буде аксіомою, а не винятком. Нехай удома на Вас завжди чекають. Ви наша гордість і честь!

  Слава Україні! Героям слава!

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь