Студенянська громада
Вінницька область, Тульчинський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

До відома керівників сільського господарських підприємств надаємо рекомендації інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України

Дата: 16.08.2022 15:34
Кількість переглядів: 239

ЦЕНТР НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІНСТИТУТ КОРМІВ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПОДІЛЛЯ

 

Рекомендації
щодо проведення комплексу осінньо-польових робіт
в АПК Вінницької області у 2022 році (ріпак озимий)

 

      Наближаються оптимальні строки сівби ріпаку озимого. Упродовж останніх років, не дивлячись на розширення посівних площ соняшнику, економічне значен­ня ріпаку озимого не зменшується, а навпаки, зростає. Толерантність до природних та техногенних ризиків, які спостерігаються в сучасному землеробстві, формування стабільно добрих врожаїв, широкий спектр використання олії, високий запит на неї на світовому ринку, потужний вплив на агроценози в умовах прогресуючого дефі­циту вологи ставлять цю культуру в число пріоритетних в Лісостепу правобереж­ному України. Надзвичайно важливим є також агротехнічне значення ріпаку. Раннє (до середини липня) звільнення ним поля, велика (понад 5 т/га) кількість післязби­ральної біомаси є важливим складником вологозберігаючих технологій, включаю­чи системи No-till, а також поповнення ґрунту органікою, що в сьогоднішніх умо­вах дефіциту органічних добрив важко переоцінити. У 2021-2022 маркетинговому році ріпак озимий на Вінниччині вирощувався на площі 88,7 тис. га. За складних кліматичних умов (жорстокої посухи) врожайність його склала 2,9 т/г.

      Строки сівби. На загальному фоні перманентного дефіциту вологи ріпак озимий знаходиться у найбільш вразливому становищі серед культур агроценозів Поділля. Мілке (до 2 см) загортання насіння, інтенсивне пересихання посівного шару ґрунту, яке за серпневих температур сягає 15-17 мм за добу (за останні 5 ро­ків середньодобова температура серпня склала 20,5°С за багаторічної норми 18,3°С, а температура поверхні ґрунту у денні години сягає 53°С і більше) різко підвищу­ють ризики не тільки пізніх сходів, а в окремих районах - появи їх взагалі. А тому своєчасне отримання сходів цієї культури в умовах Вінниччини, як і Поділля в цілому, є найголовнішим в технологічному циклі її вирощування.

      Досвід останні двох десятиліть показав, що оптимальними строками сівби ріпаку озимого, в умовах області, є початок другої декади серпня у північні части­ні, а її кінець - у південній. Разом з тим, цей же досвід засвідчив, що за дефіциту ґрунтової вологи (а на глибині загортання насіння він є практично постійним) го­ловним критерієм для початку сівби є саме її наявність як у посівному, так і в ор­ному шарі ґрунту: відповідно не менше 10-12 та 18-20 мм. Нагадаємо, що можли­вості сучасних технологій дозволяють обмежити надмірне переростання вегетати­вної маси на кінець осінньої вегетації у випадку надранніх сходів. В той час як піз­ню появу сходів знівелювати на часі неможливо. Слід зазначити, що на кінець осінньої вегетації рослини ріпаку озимого мають сформувати розетку із 6-8 лист­ків, без чого подальша перезимівля їх є дуже ризикованою. Для цього рослини ма­ють набрати 750-800° активних температур, що в умовах Вінниччини складає при­близно 60 днів вегетації. Виходячи із цього в умовах посухи вважаємо за доцільне відхилення від оптимальних календарних строків сівби у бік більш ранніх з метою максимально використати наявну ґрунтову вологу для проростання насіння.

      В разі випадання дощів мінімально необхідних для отримання сходів пізні­ше від крайніх календарних строків сівби ризики пізніх сходів зростають. Однак варто зазначити, що в результаті істотного потепління осені, яке за останнє десяти­ліття становить +1,8-2,0°С, тривалість осінньої вегетації зростає на 8-10 днів, що суттєво зменшує ці ризики, проте повною мірою їх не усуває у тому числі через скорочення днів із сонячною інсоляцією у кінці жовтня-листопаді.

      Серпню 2022 передує недобір суми атмосферних опадів, який в середньому по області дорівнює двом місячним нормам, що правда рясні дощі, що випали 31 липня істотно поліпшують ситуацію. Оскільки достовірно спрогнозувати їх кіль­кість на серпень, а тим більше з урахуванням існуючого дефіциту досить складно, наводимо дані серпневих опадів на Вінниччині за останні шість років (таблиця). Враховуючи, що кількість їх зменшується не тільки у напрямку з півночі на пів­день, а й із заходу на схід (на приклад, Липовецький, Погребищенський та Оратів- ський райони, геогрфічно знаходячись у північній частині області значно сильніше страждають від посухи). А тому правильніше провести поділ області на північно- західну половину (приблизно на північний захід від лінії Жмеринка. Вороновиця, Липовець) та південно-східну (на південний схід від неї) за винятком півдня, який вже повною мірою відповідає кліматичним умовам степу (Чечельницький, Піщан- ський, Могилів-Подільський райони)

Таблиця

Фактична кількість серпневих опадів у північно-західній частині Він­ниччини за 2016-2021 роки, мм

Декади серпня

роки

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Перша

7,5

82,7

3,6

6,6

0

41,6

Друга

14,9

0

50,5

4,9

2,3

5,0

Третя

0

36,5

18,5

0

27,4

43,2

За місяць

22,4

119,2

72,6

11,5

29,7

89,8

Середньо-багаторічна норма серпня 72 мм

 

      Як бачимо, ймовірність достатніх опадів у серпні у цій частині області ста­новить 50%, рівно стільки, як і вкрай недостатніх. У першій декаді місяця це спів­відношення є 2:4, у другій 1:5, у третій - 4:2. Це ще раз доводить доцільність орієн­тування строків сівби на наявні запаси ґрунтової вологи за її дефіциту. За достат­ньої зволоженості серпня слід, звичайно, дотримуватись оптимальних календарних строків визначених для даної зони вирощування.

      У південно-східній половині області наведена вище сума серпневих опадів є меншою на 15-20%, зменшуючись у напрямку від Бару до Теплика, а у південні (Чечельник - Могилів-Подільський) здебільшого недостатньою для отримання сво­єчасних сходів.

      Попередники. Як зазначалось вище, ріпак озимий, будучи добрим попере­дником практично для усіх культур сучасних короткоротаційних сівозмін, насам­перед через раннє звільнення поля, в той же час дуже обмежений у виборі не тільки добрих, а й задовільних попередників. З точки зору ботанічної близькості він немає конкурентів з боку «родичів» за винятком окремих культур (наприклад гірчиці та інших капустяних) проте, за критерієм часу звільнення поля вибір добрих поперед­ників для ріпаку сьогодні дуже вузький. Проблема ускладнюється тим, що навіть невелика кількість культур, які відповідають цьому критерію, як правило, викорис­товуються під пшеницю озиму, найголовнішу продовольчу культуру країни. А то­му попередниками ріпаку озимого в умовах Вінниччини, як правило, є ячмінь озимий та ярий, пшениця озима ранньостиглих сортів, за невеликим винятком на­півпар. Добрим попередником ріпаку є картопля ранніх сортів, збирання якої заве­ршується у першій декаді серпня, а також горох, на який не претендує пшениця озима.

      Сумнівним є твердження окремих авторів, щодо використання в якості по­передника кукурудзи на силос. В умовах Вінниччини силосна кукурудза формує зерно молочно-воскової стиглості, необхідне для отримання якісного силосу, як правило на початку вересня, навіть ранньостиглих гібридів і дуже рідко (у півден­ній зоні у кінці серпня). Якщо додати до цього час на її збирання та підготовку ґру­нту, яка після кукурудзи є досить енергоємною, то пізнє отримання сходів ріпаку є неминучим. Однак в окремі роки, за наявності вологи, на півдні області такий варі­ант може мати місце.

    Зазначимо при цьому, що ріпак у порівнянні із пшеницею, хоч і є більш то­лерантним до попередників, проте дуже позитивно реагує на покращення їх складу, а тому, враховуючи високу економічну значимість його вирощування та порівняно невеликі площі посіву (на Вінниччині 5,1% у структурі посівів), доцільно розмісти­ти цю культуру в сівозміні так, щоб ризики зменшення врожаю були мінімальними. У кожному окремому випадку вибір попередника буде різним. За достатньо воло­гого серпня цей вибір розширюється. Головним критерієм оцінки за умов, що скла­лись на сьогодні є час звільнення поля, а в разі, якщо він досить пізній - то і винос попередником ґрунтової вологи та поживних речовин.

      Обробіток ґрунту. Основний обробіток ґрунту визначається попередником, станом поля, часом його проведення та біологічними особливостями культури. Як відомо ріпак озимий формує потужну стрижневу кореневу систему від розвитку якої залежить осіння вегетація і, що найголовніше, стан перезимівлі. Якщо для отримання сходів необхідно забезпечити вологою посівний шар ґрунту, то для по­дальшого нормального росту кореневої системи орний шар ґрунту має бути одно­часно і вологим, і достатньо рихлим. А тому основний обробіток має відповідати цим умовам. Досвід останніх років показав, що кращим варіантом для їх забезпе­чення є поглиблена (на 25-27 см) оранка плугом обладнаним передплужником, в агрегаті з кільчасто-шпоровим котком і кількома легкими посівними боронами (бажано ЗБП-06). Після такого обробітку поле має максимально відповідати вимо­гам передпосівного стану: чисте від бур’янів та рослинних решток, вирівняне, мати дрібно грудкувату поверхню. Саме це забезпечить і дотримання мінімального передпосівного обробітку з найменшими затратами.

      Досвід показує, що за високих серпневих температур пересихання поверхні ґрунту до глибини загортання насіння і нижче є неминучим. Разом з тим на біль­шості території області запаси продуктивної вологи в орному шарі здебільшого є достатніми. При цьому домінуючим напрямом є рух цієї вологи знизу до верху за­вдяки різниці осмотичного тиску між верхнім сухим і нижнім вологим шарами. За­вдання полягає в тому, щоб своєчасно перерізати капіляри на рівні загортання на­сіння, через які інтенсивно відбувається процес евапорації, і затримати вологу, що випаровується в зоні насінини. А відтак, обробіток ґрунту, як основний і особливо передпосівний має бути мінімальним, на скільки це дозволяє набір та регулювання робочих органів культиватора. Оптимальна глибина заробляння насіння не тільки не потребує, а навпаки робить шкідливим більш глибокий передпосівний обробіток ґрунту. Заробити насіння на глибину 2 см можна за будь-якої щільності ґрунту.

      Якщо глибина передпосівного обробітку є істотно більшою від глибини за­гортання насіння доцільно провести коткування гладкими важкими котками, краще до посіву.

      Сівба. Кращим способом сівби ріпаку озимого в умовах Вінниччини є ряд­ковий, з міжряддям 15 см. Норма висіву насіння при цьому 0,5-0,7 млн. шт/га схо­жого насіння. У ваговому виміру це дорівнює 4-5 кг/га.

      Формуючи сортовий склад, слід пам’ятати, що в умовах дефіциту матеріа­льно-фінансових ресурсів та посилення природно-техногенних ризиків перевагу слід надавати сортам, які найбільш повно відповідають особливостям місцевих аг- роценозів. У процесі їх створення природа разом із селекціонером вже потурбува­лась про таку відповідність. Упродовж останніх років добре зарекомендували себе сорти Чорний Велетень, Монополіст.

      Останнім часом сформувався напрям вирощування сортів ріпаку озимого з підвищеним вмістом ерукової кислоти, олія яких використовується на технічні цілі (біодизель, мастила, поліетилен тощо). В Україні зареєстровано сорт Димерка, який відповідає цьому призначенню. Зазначимо, що за використання даного сорту має бути дотримана просторова ізоляція між ним і сортами продовольчого призна­чення. Згідно наказу Мінагрополітики № 558 від 21.11.2018 вона має становити не менше 500 м.

   Система удобрення. В різних агроформуваннях в залежності від їх матеріа­льно-фінансових можливостей вона буде різною, хоч за умов, що склались на сьо­годні вона може бути недостатньою за наявності фінансів через дефіцит добрив. У будь якому разі вона має базуватись на аналізі типу ґрунту, рівня його природної родючості, попередника, наявності вологи, особливостей сорту. Зазначимо лише, що сівба в оптимальні строки, після добрих попередників, правильний вибір сорту можуть значно знівелювати нестачу добрив. При цьому важливо максимально ви­користати природні можливості і рослини і ґрунту.

      Для розрахунку системи мінерального живлення там, де вона є можливо, наводимо наступні показники: на формування однієї тонни насіння та побічної продукції ріпак виносить із ґрунту 45-65 кг азоту 20-22 кг фосфору, 50-80 кг калію, 30-40 кг кальцію, 7-12 кг магнію та 20-30 кг сірки. Забезпечення ґрунту вологою дасть можливість мобілізувати значну частину макро- та мікроелементів за рахунок активізації в ньому мікробіологічних процесів, що надзвичайно важливо за умов обмеженим матеріально-фінансових ресурсів. Разом з тим на сірих лісових ґрунтах з низьким рівнем природної родючості такої активізації уде недостатньо, що вима­гає пошуку додаткових вкладень.

      Захист рослин. Забур’яненість посіву буде залежати від попередника, осно­вного та передпосівного обробітку ґрунту, його зволоженості. Найчастіше зустрі­чається у посівах ріпаку падалиця попередньої культури, спектр злакових та дво­дольних бур’янів, як правило однорічних. Для їх знищення, якщо цього за різних причин не сталось під час передпосівного обробітку ґрунту, слід застосувати до появи сходів ріпаку: Бутізан Авант 1,5-2,0, Пропоніт Дуо 2,0-3,0, Каліф Мега 2,0- 3,0, Султан Твін 1,5-2,0 кг/га. Для обприскування посівів у фазу до 2-4 листків: Пропоніт 2,0-3,0, Бутізан 400 1,8-2,5, Султан 1,3-2,0кг (останній препарат має ши­рокий період застосування до - та після сходів). Для захисту від комплексу шкід­ників та хвороб насіння, що реалізується, як правило, оброблене відповідними ін­сектицидно-фунгіцидними сумішами. Сучасний асортимент системних препаратів дозволяє в такий спосіб забезпечити тривалу (до 45 днів) і надійну захисну дію, яка на практиці виключає необхідність додаткового наземного обприскування. Проте, за різних причин та умов (за сильного заселення фітофагами та епіфітотії) така необхідність може з’являтись. Відтак, радимо слідкувати за нашими щодекад­ними оперативними повідомленнями, в яких буде висвітлено об’єкт застосування, його чисельність (для шкідників) та поширеність і ступінь розвитку (для хвороб), дози та строки внесення препаратів. Підкреслюємо, що за якісного протруювання насіння така необхідність буде мінімізована і з’являтись, здебільшого, за надто ранньої сівби, коли поява фітофагів співпаде із закінченням терміну захисної дії протруйників. Із високоефективних сучасних препаратів протруйників рекомендо­ваними для застосування в Україні є Круїзер 350FS - 4л/т, Сідопріт - 4,0 л/т, Мод- десто - 16,7 л/т. Максим XL 0,35 FS - 5,0 літрів на тонну насіння.

 

 

ДЕПАРТАМЕНТ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

 

Загальні рекомендації щодо безпечної експлуатації
сільськогосподарської техніки та обладнання

 

      З метою забезпечення належного стану охорони праці, запобігання нещасним випадкам, пожежам та аваріям на механізованих виробничих процесах сільськогосподарських підприємств необхідно запровадити такі заходи:

  1. Покращити рівень проведення інструктажів з охорони праці на робочих місцях з усіма працівниками, перевірити знання працівників (механізаторів) щодо дотримання правил безпечного виконання робіт;
  2. Посилити контроль за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій з охорони праці;
  3. Не допускати до роботи працівників у стані алкогольного сп’яніння, хворобливому або стомленому стані;
  4. Контролювати відповідність виконуваних робіт фаховому рівню працівників.
  5. Заборонити залучення підлітків до робіт з підвищеною небезпекою;
  6. Перевірити відповідність машин та обладнання вимогам правил з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та електробезпеки;
  7. Забезпечити контроль за проведенням ремонту електрообладнання та відповідних електровимірювань електроустановок зерноприймальних токів, зерноочищальних машин та зернонавантажувачів;
  8. Перевірити стан зерноочисних комплексів, встановлення на завальних ямах, бункерах захисних решіток, захисних огорож та кожухів на всіх приводах (рухомих і обертових) машин, закриття на замок люків бункерів та ємностей, перевірка опору заземлення електрообладнання та ізоляції електрокабелів.
  9. Не допускати випадків очищення робочих органів і технічного обслуговування машин без їх зупинення та вимкнення двигуна;
  10. Допускати до роботи на сільськогосподарських агрегатах осіб не молодших 18 років, що пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці, отримали допуск до цих робіт, пройшли відповідні інструктажі з питань охорони праці на робочому місці, попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;
  11. Дотримуватися нормативів щодо безпечної експлуатації сільсько­господарської техніки;
  12. Проводити ефективне навчання з питань охорони праці працівників, зокрема підвищення професійних навичок механізаторів;
  13. Забезпечити належну діяльність служби охорони праці в сільськогосподарських підприємствах;
  14. Розробити програми навчання з охорони праці і неухильно дотримуватися порядку навчання та перевірки знань з питань охорони праці всіх працівників підприємств;
  15. Контролювати проходження навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці всіма працівниками, зокрема механізаторами;
  16. Забезпечити проходження працівниками обов’язкових попередніх (під час приймання на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів;
  17. Контролювати протягом робочої зміни дотримання працівниками вимог охорони праці та трудової дисципліни, відстороняти від виконання робіт (не допускати до роботи) осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, а також не пройшли навчання з питань охорони праці та порушують вимоги безпеки і гігієни праці;
  18. Встановити раціональне чергування періодів праці та відпочинку працівників протягом робочої зміни, що визначається виробничими умовами і характером виконуваних робіт, їх важкістю та напруженістю;
  19. Забезпечити проходження періодичного технічного огляду сільськогосподарської техніки в установлені терміни, які зазначено в інструкціях з експлуатації;
  20. Забезпечити виконання ремонту і технічного обслуговування у спеціально призначених для цього місцях із застосуванням знарядь, пристроїв та інструментів, передбачених технологіями ремонтних робіт і технічного обслуговування;
  21. Огородити захисними кожухами рухомі, обертові частини машин (карданні, ланцюгові, пасові, зубчасті та інші передачі), які забезпечують безпеку працівників;
  22. Розробити у кожному підрозділі сільськогосподарського підприємства необхідну нормативно-технічну документацію з питань забезпечення охорони праці;
  23. Впровадити організаційно-технічні та інші заходи щодо запобігання впливу несприятливих умов праці на працівників;
  24. Інформувати працівників про можливі причини та обставини виникнення нещасних випадків на виробництві та про їх наслідки.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь